Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. 

Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. За оцінкою фахівців, із 6000 мов, які нині існують, половина з них знаходиться під загрозою зникнення у найближче десятиріччя. Тому ЮНЕСКО своїм Рішенням прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Привернення уваги міжнародної спільноти до цієї теми – важливий крок до визнання необхідності захистити різноманіття культур.

В Україні це свято відзначають з 2002 року, коли для зміцнення державотворчої функції української мови та сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України було видане розпорядження «Про відзначення Міжнародного дня рідної мови».
Відтоді це свято стало ще одним днем пошанування рідної мови в кожному освітньому закладі, у бібліотеках, культурних центрах, просвітницьких організаціях України. 

Щороку в КЗ «Степовий НВК» відбуваються заходи, присвячені цій даті. Вчителі української мови та літератури готують цікаві заходи, які мають на меті привернути увагу українського школяра до багатства та неповторності української мови, того тяжкого та величного шляху, який їй довелося подолати для того, щоб вільно зазвучати в українській оселі, в українській школі, в українських масмедіа, в українській церкві.

Цього року вчителем української мови та літератури Ю. В. Бахмат було проведено тематичну лінійку для всієї шкільної аудиторії. Учні-старшокласники презентували публіці історію створення свята та декламували вірші визначних українських поетів про українську мову.

Для учнів 5 – 7 класів було проведено мовознавче свято, назвою якому послугував вислів з вірша Д. Павличка – «О рідне слово, хто без тебе я?». Почесне журі конкурсу – Н. М. Світлична та Л.В. Люфтик – справедливо оцінювало перебіг дійства.

Любімо рідну мову, пишаймося нею, збагачуймо її та не забуваймо, бо, як сказала Ліна Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту.  Спочатку їм відбирає мову»